11/09/2024
•UA• Історія із серії: "If you can f**k up, and admit it"
Робота дизайнера складається далеко не з чудових картинок. Як правило, красиві візуалізації - це лише 30% всього дизайн-проекту.
Важливим і відповідальним моментом є все ж таки вирішення спірних питань під час будівництва і вихід із ситуацій, що склалися ("факапів").
Але сьогодні йде сова про важливість обладнання, з яким я працюю і, яке мене в даному випадку, врятувало)
Об'єкт, над яким я працювала і нещодавно завершила, знаходиться в історичній частині міста і, відповідно, відноситься до "вторинного" фонду (1954 р.). Вторичне житло буває різним: добре, якщо хоча б одна стіна в таких приміщеннях буде рівною. Але я ніколи не відмовилася від таких об'єктів, на відміну від багатьох моїх колег. Але тепер настала і моя черга поставити крапку у роботі з такими об'єктами. Але не тому, що я боюся чи не можу, а тому, що в першу чергу власник такого приміщення має бути готовим до того, що в його квартирі при демонтажі/монтажі та інших роботах обов'язково вилізуть несподівані "сюрпризи" 🎁 і всім учасникам процесу потрібно буде шукати той самий вихід чи компроміс.
В даному випадку, "сюрприз" чекав мене на несподіваному етапі: укладання теплої підлоги. Фахівець при укладанні траси, не вимірявши попередньо приміщення, не дорахувався 38 см ❗️ Звісно, деякі перегородки, електрика і не тільки, маючьь бути посунуті, як мінімум, на ці сантиметри. Ну як "посунуті"? - на мене чекав етап переробки всього проекту: 38 см - це не жарти 🤯
Претензії, звичайно ж, до того, хто робив виміри, планував приміщення, розраховував план монтажу тощо. 🫡
Я випущу всі перипетії і навіть погрози, які мені довелося пережити на даному етапі та повернуся до обладнання))
Продовження у наступному пості 👉🏼
