21/03/2019
Що ми знаємо про ночви?
Знаємо, що вони були в кожній сім'ї, знаємо, що вони мають побутове призначення, але раніше, кожна річ, яка входила до домашього вжитку так чи інакше мала свій "секрет", своє сакральне і обрядове призначення, свою душу.
Насправді - це справжнє, істенне призначення предмета, сховане від людського ока за, часом, оманливою зовнішністю, але як мус, знане усіма, передане з покоління в покоління, записане у пам'яті рук.
Ночви - це дитячий сміх, це запах свіжого тіста, запах любистку і ромашки. В них місили тісто на Великдень, купали немовлят, допоки вони "вміщались" у них, з молитвою брались за ночви перед приготуванням куті на Святвечір, катали наречених весільних батьків селом, що було одним із дійств весільного обряду.
Оскільки ночви є обрядовим предметом, вірили, що вони мають і оздоровчу силу, тому після купання в них дітей, які мали конвульсії, ночви з водою перевертали й накривали ними дитину — символ охорони, а на них розбивали нове горнятко — символ жертви, після цього конвульсії мали минутися.
Цікаво, що ночви також використовували в обряді "похорону" Коструба. Цей звичай, як правило, не мав чіткої дати, а здійснювався у період після Трійці і до Петрового дня. У давнину обряд мав аграрний зміст: «похорон», тобто прощання з весною та наступне її воскресіння, що символізувало майбутній врожай.
Обряд здійснювався таким чином: зроблене з соломи або із смітної трави опудало вкладали у ночви і розігрували обрядову сцену похоронів, яка, як правило, закінчувалася веселощами та жартами. В основі обряду — уявлення про померлого, а потім воскреслого бога рослинності — втілення весни та плодючості. Пізніше аграрний зміст обряду забувся, перетворившись на забаву.
Ось такі "цікавинки" про звичайний, і начебто, непримітний предмет, і це лише вершина айсбергу, далі буде....
А що ви знаєте про ночви? Поділіться своїми секретами. Як використовували цей предмет в Вашій родині?
