https://www.instagram.com/maslom_wgoru/

Maslom Wgoru, Kudryavtsev, Uzhhorod (2026)

20/10/2023

«А в садочку груші, а на грушах — отакі груші!»

Якщо у вашому садочку (городі, супермаркеті чи деінде) теж отакі груші, тягніть на кухню, приготуємо щось осіннє. Наприклад, галети з грушею і заварним кремом. Сідайте рівненько, записуйте: число, класна робота.

Для тіста:
280 г борошна
180 г холодного вершкового масла
80 г дуже холодної води
30 г цукру
сіль

Для заварного крему:
250 г молока
2 жовтки
40 г цукру
3 ст. л. кукурудзяного крохмалю
ваніль

Для начинки:
4 середні груші, краще сорт конференц
Цукор для посипки
Мигдалеві пластівці або горіхи за смаком
1 збитий білок

1. Спочатку варто зробити крем, щоб він повністю охолов. Тому ставимо молоко на вогонь. Доки воно гріється, окремо треба розтерти жовтки і цукор до білого кольору, потім додати в них крохмаль. Розмішати, щоб не було грудочок, і влити отриману масу у гаряче молоко. Варити, помішуючи, до загустіння, прибрати з вогню. Коли трохи охолоне, накрити харчовою плівкою в контакт, тобто щоб плівка прилипла до крему і між ними не було повітря. Крем виходить дуже густий
2. Приготувати рублене тісто. Для нього змішати борошно, сіль, цукор. Потім додати нарізане кубиками холодне масло і змішати все у блендері. Маса зібʼється у крихкий шар. Додаємо потроху холодну воду і збираємо у докупи. Старайтеся мінімально місити руками, щоб масло не тануло від тепла рук. Залишимо тісто відпочити у холодильнику на годину
3. Груші помити й порізати на половинки, видалити серцевину. Кожну з половинок понадрізати віялом у напрямку хвостика, але не дорізати до нього.
4. Розділити тісто на 8 шматків, кожен розкатати, покласти щедру ложку крему і зверху половинку груші, краї загорнути
5. Утворену галету змастити збитим білком, посипати цукром і горіхами. Випікати при 180 С близько 30-40 хв
Смачного!

01/06/2023

Домашнє морозиво з 2 інгредієнтів

Ненавиджу радянський союз хоча б через те, що морозиво до нас у село привозили тричі на рік: на 1 і 9 травня та на День захисту дітей. Пробували бути дитиною і їсти морозиво тричі на рік? І пофіг скільки копійок воно коштувало. Бо його не було. Счастлівоє дєтство, ага.

Звичайно, ми могли поїхати в місто і купити там, але це траплялося нечасто. Якщо мама з татом їздили у Сватове, Старобільськ чи Рубіжне, то купували відразу 10 пачок. Поки довозили, воно тануло. І навіть таким ми його любили. Бо хто ж не любить морозиво?!

Морозиво я люблю, а радянський союз — ні. Така дитяча травма. І це я мовчу про суботники, дєдушку лєніна (який мені ні фіга не дєдушка), кусючу шкільну форму і у*банські колготки. Добре, що туди-сюди і розвалилось😀 А свято сьогодні хороше, тому зробіть щось хороше. З Днем захисту дітей!

28/05/2023

Різдвяник😁
Так-так, ви не помилилися, цей рецепт дійсно для Різдва. За вікном травень, я пам’ятаю. До того ж зараз я можу показати лише напівготову страву. Але коли вона буде готова — ви вже не встигнете її приготувати. Нехай різдвяник буде проголошенням того, що ми збираємося дожити до Різдва. На зло одному підстаркуватому карлику.
�
Отже, різдвяник — традиційна українська наливка, яка готується до Різдва. Головний принцип полягає у тому, що роблять її протягом усього літа. Починають зазвичай із полуниці і, коли достигає наступна ягода, закладають її. Так само додають і цукор та алкоголь. Таким чином у горщику почергово з’являються малина, ожина, аґрус, вишні, сливи і т. ін. — все, що у вас є.
�
Процес: щоразу ягоди миємо, великі ріжемо і пересипаємо цукром. Дайте постояти, щоб цукор трохи розчинився, а ягоди дали сік. Далі заливаємо алкоголем і ставимо у прохолодне темне місце. З наступною ягодою повторюємо увесь процес. Перемішувати не треба, хай лежать шарами. Ягоди повинні завжди бути вкриті рідиною. Готовим вважається вже через 6 тижнів, але бажано дочекатися зимових свят.
�
Пропорції: на 1 кг ягід беремо 1 л алкоголю (горілки, самогону) та 0,5 кг цукру. Я готую половинний варіант даних пропорцій
�
Зберігання. Прохолодне темне місце. Перед вживанням процідити, розлити в пляшки, закоркувати.
�
Посуд. Обирайте місткість розміром згідно з вашими потребами і бажаннями. У мене пляшка з Епіцентру 4,5 л. Її вартість близько 200 грн. Обраний посуд має щільно закриватися. Краще, якщо він буде непрозорий або темний. Ідеально, якщо він буде керамічний. Я такого не знайшла
�
У австрійській кухні є схожий рецепт, зветься він румтопф (ромовий горщик). Різниця в алкоголі, там додають ром. Я довго вагалася, але врешті готую українську версію. Австрійці потім додають отримані ягоди до морозива і вафель. На що вони ще годяться, вирішу взимку, зараз мені важко визначитися з цим

12/04/2023

Я не дуже забобонна, тому оце все: якщо вийшла з дому, але треба повернутися, чорна кішка через дорогу, баба з відрами бла-бла-бла. По-перше, коли я закрила двері, то за ними може залишитися невимкнута праска. Це невроз і явно гірше чорта за плечима. По-друге, привіт, кішка. По-третє, баб з відрами не існує. Жодного разу не бачила. Один раз бачила, дівчину на переході біля світлофора із кошиком з супермаркету і продуктами. Але то була я сама. Задумалася, з ким не буває. А куди охоронці дивляться і за що їм гроші платять — це питання.

А от що існує, так це прокляття лівого черевика.

Історія 1. Жека поїхав із малим Максом (років трьох +|-) у місто погуляти. Коли повернулися на дитині був один лівий черевик. Як можна втратити черевик, коли дитина сама всюди ходить — питаннячко. І куди дивився тато — друге.

Історія 2. Макс прийшов з тренування у двох лівих черевиках. Щоправда, однакової моделі. Як чемна мама я написала оголошення. Бо ж якась інша дитина пішла додому у двох правих. Не відгукнувся ніхто, хоча дитини з двома правими ногами я там не бачила.

Історія 3 коротка: Жека привіз з аутлета два лівих кросівки.

Не виживуть вони без мене. Хоча коли Жека сказав: «Навчи мене готувати оті свої котлети із сочевиці», прозвучало ніби давай перепишем нашу квартиру на мене»

Жека, зберігай рецепт😂

14/03/2023

А ви теж коли зустрічаєте у книзі якусь страву, то починаєте гуглити?

Нещодавно читала автобіографічну повість Тараса Шевченка «Художник» і там зустріла отакий опис банкету: «Да, я чуть было не забыл: мы сегодня у Александра едим макароны и стофатто с лакрима-кристи. Там будет Нестор, Миша и cetera, cetera... И, в заключение, Пьяненко. Едем! — Брюллов взял шляпу… »

Маленьке пояснення. Шевченко писав «Художника», перебуваючи у засланні в Казахстані. Тоді йому суворо заборонили 1) писати вірші; 2) писати українською. Звідки було знати московитській владі, що менш ніж через століття Новопетрівське укріплення, де поет прожив сім років, перейменують на його честь на Форт-Шевченко.

Але повернемося до їжі. Чим же гостилися у ті часи Шевченкові друзі, які безперечно належали до бомонду? Перше: макарони. Тут все зрозуміло. До речі, одна з найкращих фабрик 19 ст. знаходилася в Одесі. Там виготовляли макарони із кращих сортів борошна. Часто вручну. Привіт італійським жінкам)

Друге. Лакріма-Крісті (Lacryma Christi, сльози Христа) — італійське сухе (або десертне) червоне вино. Його витримують у дубових бочках не менше двох років. Є
в продажі, уже запланувала спробувати.

І нарешті стофато. Це слово перекладається з італійської як тушкувати чи тушкований. По суті це вид гуляшу, Тушкується він на повільному вогні не менше 2 годин, тому м’ясо легко розпадається на волокна і буквально тане у роті. Є рецепти стофато зі свинини, є — з яловичини.

Перед вами Стофато Ірландезі — ірландська версія рецепта. Він густий, насичений і злегка солодкуватий від наявних у ньому овочів. До нього ще радять брати пиво Гіннесс. Але Гіннесс чи Лакріма-Крісті це вже вирішувати вам.

11/03/2023

У цьому дописі вас чекають два рецепти майонезу і трохи страждань.
1 рецепт буде пісний, з авокадо; 2 — мій перевірений тисячі разів. А ще я буду скаржитися на життя і трохи на Північну Корею.

Жека абсолютно не вміє радіти подарункам. От щоб отак «які класні крокси 43 розміру! Такі ж чудові як тогорічні кросівки. Теж 43 розміру. А як ти думаєш у мене нога ще росте? Бо я постійно ношу 42» За моєю версією він спеціально зменшує ногу, щоб не радіти моїм подарункам. Наступного року у нього буде 41. От побачите!

06/03/2023

Я вже розповідала, як минулого місяця випадково поклала пульт від телевізора в аптечку і ми шукали його три дні? Ми облазили всю квартиру. І відчуйте мій біль! — там, де ми облазили, мені довелося помити підлогу. Ми зняли нижні планки на кухонних меблях, дивилися у кишенях курток і в морозилці. Я поставила Домовику молоко з печивом. Я подзвонила усім, хто був у нас в гостях і натякнула, що якщо це вони, то ми не дуже хочем бачити їх знову. Ми навіть кота промацали — раптом він з’їв. Вибач нас, Кіт! Добре, що я захворіла, полізла в аптечку і пульт знайшовся. Погано, що Жека це помітив і я не встигла винести пульт з дому і підкинути у поштову скриньку. Або залишити під дверима, подзвонити і втекти. Але краще б то було не з моєї вини. У мене й так репутація людини, яка посолила компот. Тепер ще це.
Вітаю вас, найуважніші люди у світі! Чи ні?)

12/01/2023

«А ти звідки?», історія 1, наші часи
Питаю знайому дівчину. Знаю, вона давно переїхала з Луганська (так мені сказали), але чую рідну слобожанську вимову. У Луганську так не говорили.
— Це мале містечко, ти не знаєш… З Марківки
А чи ж не знаю я Марківки… 2005 рік, я працюю в одному з деканатів Східнонаціонального університету. Зі мною чудова дівчина Юля, вона із села поблизу Марківки. У Юліної мами є теорія: всюди в світі є люди з Марківки. Якщо Юлі треба вирішити якесь складне життєве питання мама «сідає» на телефон і знаходить кума сина чиєїсь сестри, який працює саме там і може допомогти. Одного разу ми чекали на роботі важливу персону — поважну професорку з санкт-петербурга. Творилася якась метушня. Коли відчинилися двері, Юля встала, розвела руки і сказала: «Хресна!» Як ви розумієте, хресна родом із Марківки
⠀
«А ти звідки?» історія 2, 2015
Сестра (викладач) йде по коридору Ужгородського універу, у натовпі студентів хтось включає «Луганщина, песня моя». Зупиняється, питає студентів, у кого грала пісня. Один переляканий виходить уперед. Далі діалог:
— А ти звідки?
— З Біловодська
— Школа чи гімназія? (Там є школа і гімназія —прим.)
Переляк в очах хлопця:
— Школа…
Посміхається:
— Ганна Федорівна вчитель (історії)?
Зіниці хлопця повільно розширяються, певно думає, що відьма:
— Тттттак…
— Вчися добре, бо розкажу
Луганськ, кінець 90-х — поч. 2000-х. Вона вчиться в універі з Аньою з Біловодська. Вони дружать, якийсь час разом живуть, потім теж тримають зв’язок. Згодом, коли на заліку той студент розповідатиме, що не вивчив, бо їх бомбили, вона подзвонить Ані і спитає, чи це так. Отримає відповідь «ні»
⠀
Тисячі павутинок міцністю корабельних канатів тягнуть у той бік карти. Бо кожній людині є богом вказане місце. От тільки не розумію, що у моєму рідному селі роблять чмобіки із орєнбурга?!!
⠀
А ви звідки? А чи є хтось з Марківки?
⠀
Історія 3 і рецепт часниковий булочок у каруселі. Дуже смачно до борщу і зручно, бо не треба вмикати духовку.

09/09/2022

Давно хотіла записати влучні вислови своєї сім’ї, але все щось заважало. А от зараз, коли ЗСУ уже близько до рідних місць, то аж закортіло.
⠀
Я не можу сказати, що моя родина (батьки, дідусі й бабусі) із дуже фольклорних, але оці вислови міцно жили в нашій сім’ї. Колись я дуже сміялася, коли так говорив тато. Тепер з мене сміється Макс.
⠀
Прислів’я, приказки, фразеологізми — все насипом:
⠀
Не дай, Боже, жабі хвіст, бо всю траву перетолоче! — про будь-який корисний апгрейд, із яким дурень не розбереться і тільки гірше зробить
⠀
Дощ іде, а ми скирдуєм! — про марну роботу. Мокре сіно загниє, а сушити його ще важче. Це з власного досвіду
⠀
Ось Бог, ось порог! — грубо вказати на вихід. Казали, бо ікона вішали навпроти вхідних дверей, порогу
⠀
Срала, мазала, ліпила — погано робила роботу
⠀
Остався, як гно на цідилку — зостатися ні з чим, але так, щоб всі бачили твій сором
⠀
Через дорогу навприсядки Василь бабі тьотка — коли починають пояснювати заплутаний родинний зв’язок.
⠀
Застав дурня Богу молитися, так він і лоба проб‘є — перестаратися
⠀
Як у горобця під коліном — коли хтось малий хвалиться м’язами і силою
⠀
Вік мак не родив і голоду не робив — про надуману проблему
⠀
А щоб тебе підняло та гепнуло! — прокляття
⠀
Хоч стріляй мізилочі! — малим дітям, які не слухаються. Аналог «як об стінку горохом»
⠀
Жаба цицьки дала (чомусь чи комусь) — коли щось пропало, зіпсувалося
⠀
Сорок штук можна в рот кинуть і свистіть — про неврожай картоплі
⠀
Ви як із голодного краю! — про хороший апетит
⠀
Шо старе, шо мале! — про глупість, яку зробить старша людина
⠀
Через ж*пу навиворіт — погано зроблено

Догори дригом — шкереберть
⠀
Але 8 років на Закарпатті даються взнаки, тому
Най би тя мачка кОпнула!
Йди до Фраса!
⠀
Лєна, Слобожанщина
⠀
Далі ви:) пишіть регіон і місцевий фольклор! х

06/09/2022

Час констатувати. З усіх моїх дитячих мрій виповнилася одна — я виросла.
⠀
Колись я дуже хотіла високі чоботи-ботфорти, вийти заміж за іншого (тоді ще не за Жеку) і щоб нарешті виросли груди. Всесвіт почув мене по-своєму і дав мені розум.
⠀
Колись я дуже хотіла бути кучерявою: крутила вослосся на все, що крутилося, робила хімію і варила бігуді. Всесвіт почув мене по-своєму і послав мені Жеку. Тепер я Кудрявцева. А волосся як було пряме, так і залишилося.
⠀
Колись ми поверталися з Максових змагань в Італії і зупинилися в Карпатах поснідати. Тоді Жека глянув у вікно і вимовив: «Отут би я хотів жити» Всесвіт почув його по-своєму: 2014, ганебний напад росії — і от ми живем на Закарпатті.
⠀
Колись я ненавиділа копати картоплю і мріяла заробляти стільки, щоб ці навички мені ніколи не згодилися. Тепер вересень і я дуже хочу копати картоплю вдома на Слобожанщині. Чуєш, Всесвіте, я передумала?
⠀
Я знаю, що ви всі зараз загадуєте. І я з вами. Нехай нарешті все збудеться!

ПС. У п.4 пропустила «додати шоколад»

01/07/2022

Цей рецепт уже був, але, по-перше, я його люблю; по-друге, за вікном сезон вишні; по-третє, придумайте самі.
⠀
Вареники на буряковому тісті з вишнею та вишневим соусом. А такі червоні і блискучі вони від соусу. Іншим словом, читайте далі, там все просто
⠀
Спочатку приготуємо тісто. Я давно полюбила заварне: воно добре ліпиться і не розвалюється в процесі. Але якщо ви вправна господиня, можете використати власний рецепт.
Схема проста: 2 склянки борошна, 2 ст л оливкової олії, сіль, склянка окропу. Цього разу мені захотілося, щоб тісто було червоне, тому я дещо змінила. Це не обов’язково, бо смак кардинально не змінюється, лиш з‘являються колір і окремі нотки.
Отже, для червоного тіста треба потерти дві середні бурячини і відтиснути сік. У мене вийшло 80мл. Нагрійте сік у мікрохвильовій печі та змішайте з окропом — усього рідини має бути та ж кількість, що в основному рецепті — склянка. Усе інше стандартно: у борошні зробити поглиблення, додати сіль, олію, сік із водою, замісити тісто.
⠀
Начинка. Готуємо вишню. Почистити її від кісточок і залишити в одній мисці з кісточками, засипати цукром. Кісточки ми заберем потім у соус. Зазвичай на них залишається частина м’якоті, тому викидати їх рано.
Відставимо наші вишні на 10-15 хвилин, щоб вони пустили сік. Далі відберемо самі ягоди і навіть трохи відтиснемо. Тепер вони готові бути начинкою. Якщо вишня кисла, можете додавати ще цукор у кожен вареник, але пам’ятайте, що буде ще солодкий соус.
⠀
Соус. Кісточки прогріти разом із соком, а потім процідити. Тепер на кісточках м’якоті не лишилося. Якщо треба додайе ще цукру (орієнтуйтеся на смак) та 1 ст л кукурудзяного крохмалю. Варіть, помішуючи віночком до загустіння. Якщо любите, можна додати прянощів: кориця, бадьян, розмарин, кардамон, горошинки чорного перцю.
⠀
Ліпити вареники, варити, поливати соусом, подавати зі сметаною, хвалити себе. Смачного!

19/06/2022

Вставляти в кожну фразу не більше одного «г***a» — цього правила дотримувалися давні римляни. А вони у риториці, як не крути, а щось розуміли.
⠀
І що я хочу вам сказати, з початком війни скіл лаятися в усіх знайомих так рвонув угору! Особисто моя вчителька з української від такої експресії знепритомніла б. Та що там вчителька, усі мої педагоги разом з давніми римлянами ох**ли б.
⠀
Але як же добре, що в Україні ми можем називати все своїми словами: г***о г***ном, х***ло х**лом, а спецоперацію — війною.
⠀
Тепер в нашій сім’ї ідилія. Жека щиро лається від кожного удару молотка по пальцях, Макс ще у три роки заявив, що «хєн знає, де його футболка», а тепер і мама коментує кожен виступ французького президента відбірними матюками.
⠀
А одна моя знайома викладачка університету навіть підвищила бал на екзамені студенту, який органічно вписав у свою відповідь «от же ж дідько!». Мовляв, усі «блін та блін», а тут таке душевне «дідько!», аж обняти захотілося.
⠀
Лаєтеся? А при дітях? А вони при вас? А по-українськи?

Maslom Wgoru

20/10/2023

01/06/2023

28/05/2023

12/04/2023

14/03/2023

11/03/2023

06/03/2023

12/01/2023

09/09/2022

06/09/2022

01/07/2022

19/06/2022

Address

Telephone

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category