10/03/2026
10 березня 2022 року.
Київщина. Вишгородський район.
Чотирирічний Сашко Яхно був у бабусі в селі Сухолуччя. Почалася велика війна. Російські війська зайшли в навколишні села, дороги були перекриті, мости підірвані. Виїхати машиною було неможливо.
Люди вирішили рятуватися водою. 10 березня два надувні моторні човни з жінками і дітьми відчалили через Київське водосховище у бік протилежного берега.
У одному з них був Сашко з бабусею і ще кілька людей. У них було лише одне бажання — вижити.
Але по човну відкрили вогонь.
Човен перекинувся. Наступного дня знайшли перевернуте судно. Бабуся хлопчика загинула.
А Сашка ніде не було.
Він був у маленькому помаранчевому рятувальному жилеті. Тож, була і надія, що хлопчик вижив. Україна шукала цю дитину майже місяць.
Люди вірили у диво. Сподівалися, що течія винесла його на берег і він живий.
5 квітня 2022 року тіло Сашка знайшли.
Йому було чотири роки. Його мама написала лише кілька слів:
«Сашенька, наш маленький янгол уже на небесах…»
Історія цього хлопчика тоді облетіла весь світ.
Про нього говорили президенти, журналісти, звичайні люди.
Бо війна — це не тільки фронт.
Війна — це дитячі рятувальні жилети на холодній воді.
Сьогодні знову 10 березня.
І ми пам’ятаємо!
Пам’ятаємо, Сашка,
якому назавжди чотири.
🕯
